300.00 ₴
Наш 15-ий випуск за п’ять років існування. Це наче й небагато, але вже можна озирнутися на пройдений шлях. Подякувати всім, хто був із нами на цьому шляху. Ми творимо «Вічного мандрівника» у складний період.
Іноді нас запитують: «А чи актуальна взагалі оця вся мандрів на тематика під час війни?». І тут ми знову просимо не плутати курортний туризм із вічною жагою до мандрів та пізнання світу. Друге – це те, що існує всередині нас, незалежно від обставин. Навіть якщо стати на шлях воїна.
БУДЕ НАМ З ТОБОЮ ЩО ЗГАДАТИ
Наш 15-ий випуск за п’ять років існування. Це наче й небагато, але вже можна озирнутися на пройдений шлях. Подякувати всім, хто був із нами на цьому шляху. Ми творимо «Вічного мандрівника» у складний період.
Іноді нас запитують: «А чи актуальна взагалі оця вся мандрів на тематика під час війни?». І тут ми знову просимо не плутати курортний туризм із вічною жагою до мандрів та пізнання світу. Друге – це те, що існує всередині нас, незалежно від обставин. Навіть якщо стати на шлях воїна. Ба більше – військовим часто доводиться переміщуватися, перебазовуватися і відкривати для себе нову «географію». А під час гнітючих сірих буднів війни кожна квіточка, що тягнеться із землі до сонця, чи залітна пташина викликає таке зацікавлення, як ніколи раніше. А коли вже щастить отримати відпустку чи невеличке звільнення,™ хочеться за той час відвідати якомога більше «місць щасливих людей».
Мета «Вічного мандрівника», як і раніше, – надихати пізнавати світ та рідний край. Навіть якщо поки не має можливості мандрувати, ми пропонуємо «порину ти» у шпальти нашого часопису. Тут переплетені історія та архітектура, природа та краєзнавство. Тут розповіді і про далекі краї, і про рідну Батьківщину, за волю якої нам треба продовжувати боротися, поєднавши мужність і любов.
Головний редактор Віталій Горбуленко
| Формат | А4 |
|---|---|
| Орієнтація сторінки | Вертикальна |
| Тип обкладинки | |
| Наявність ілюстрацій | Ілюстроване (кольорове) |
| Кількість сторінок | 96 |
| Рік видання | |
| Періодика | Вічний мандрівник |
О, якби ми знали, як багато залежить від наших рішень та вчинків, то були б значно діяльніші! Чи траплялося у вас таке, що ви довго вагалися: робити чи ні певний крок, а зробивши його, лишень диву валися, чому не наважувалися на це раніше? У мене багато та- ких історій. Між іншим, і поява нашого часопису – не завдяки, а всупереч усьому – теж реалізувалася завдяки великому «хотінню».
Термін «революція рюкзаків» народився у США в сере дині минулого століття, коли американці взялися масово подорожувати. Вони почали розуміти, що мандри – це теж потреба, куди вагоміша за матеріальні цінності.
В Україні довгий час більшість людей зрідка виїжджали навіть за межі області, не те, що країни. Причини аналізувати не будемо – так склалося історично. І все ж, потяг до мандрів в українців почав пробуджуватися, особливо останніми роками. Але тут же виникали перепони.
«Свого часу я чимало мандрував за кордоном, але в таких культових туристичних містах як Будапешт, Мюнхен, Париж, Венеція мене не поки дало відчуття, що я це вже десь бачив (у книжках, по телевізору, в мережі). Там гарно й велично, але не можу сказати, що воно мене якось проймає. Натомість, коли заходжу в глухе українське село і, пробираючись крізь зарослі, натрапляю на давні будівлі – от тоді мене «накривають» дивовижні відчуття знахідки чогось цінного», – розповідав цьогоріч на вінницькому фестивалі «Вікенд мандрівників» автор відеопроекту «Хащі» Володимир Кохан.
Наш читачу, не знаю, яка буде ситуація в Україні, коли ти триматимеш цей журнал.
Але зараз для нас найголов ніше – робити все для того, щоб якнайшвидше визволити рідну землю від загарбників. Тому цей номер, який перед повномасштабним вторгненням росії був на кінцевій стадії готовності, довелося відкласти в сторону. Лише за деякий час ми змогли взятися і допрацювати та видати його.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.