ЗВІДКИ ПОЧИНАЮТЬСЯ ШЛЯХИ МАНДРІВНИКІВ?
Коли мене запитують про найщасливіші миті життя, я одразу переношуся в роки безтурботного дитинства, в поле за селом, де проводив чимало часу, випасаючи худобу і залишаючись на одинці зі своїми думками. Тому чудово розумію хлопчину з вірша Василя Симоненка. Як і героя цього номеру Віктора Пашника з подібним життєвим сюжетом. Саме так народжуються великі мрії. А що Вас спрямувало на стежку мандрів? Коментарі можете залишати на нашій сторінці у Фейсбуці.
А тим часом, у третьому номері нашого часопису ми чимало розмірковуємо про самоідентичність народу. Історія македонців навіює паралелі, а розповідь про українську діаспору в Бразилії надихає берегти свою власну культуру. Цього разу, «мандруючи» Україною, ми більше уваги присвятили північ ним і східним її регіонам, котрі не вважаються туристичними і потребують більшої промоції. І вже традиційно – вивчаємо рідну природу. Зокрема, цього разу у наш фокус потрапили кажани. Переконайтеся, наскільки мало ви знали про рукокрилих, які зажили моторошної слави. Насправді ж вони досить милі звірята – перегляньте лиш наші світлини! Намагаймося помічати прекрасне, воно поруч!
Головний редактор Віталій Горбуленко
Вічний мандрівник 2019 №1
200.00 ₴Багаття потріскує, розриває «язиками» нічну темінь і манить своїм теплом. Навколо сидять юні студенти-географи та їх викладачі, котрі тепер видаються значно ближчими і компанійськими, аніж коли читають лекції за своїми кафедрами. Розмови із практичних перетворюються на філософські. Петрович роз повідає студентам про ідеал «істинного географа». «Його не потрібно запитувати, куди ти ідеш? Для чого ідеш? Він іде, бо треба йти…»

Відгуки
Відгуків немає, поки що.