КОЛИСКА РІДНОГО НАРОДУ
«Свого часу я чимало мандрував за кордоном, але в таких культових туристичних містах як Будапешт, Мюнхен, Париж, Венеція мене не поки дало відчуття, що я це вже десь бачив (у книжках, по телевізору, в мережі). Там гарно й велично, але не можу сказати, що воно мене якось проймає. Натомість, коли заходжу в глухе українське село і, пробираючись крізь зарослі, натрапляю на давні будівлі – от тоді мене «накривають» дивовижні відчуття знахідки чогось цінного», – розповідав цьогоріч на вінницькому фестивалі «Вікенд мандрівників» автор відеопроекту «Хащі» Володимир Кохан.
І, знаєте, я теж готовий підписатися під його словами. У світі є багато краси, екзотики, яку хочеться (і вартує) побачити, але ніщо не замінить того особливого щему, коли споглядаєш покинуті місця, які насправді є колискою твого народу. Тому я рекомендую до перегляду фільми з циклу «Хащі», а в цьому номері «Вічного мандрівника» вперше матеріал їх творців з’явився і в текстовому вигляді.
Також чимало сторінок ми присвятили інклюзивним моментам. Інклюзія – це не зовсім про підтримку людей з інвалідністю. Інклюзія – це про те, що всі люди, незважаючи на свої особливості, однаково заслуговують користуватися суспільними благами. І мандрів це стосується також.
Як завжди, говоримо і про екологію. В цьому випуску – тема степів. Традиційно їх сприймають як сільськогосподарський ресурс. Але ж насправді це ціла екосистема зі своїм унікальним рослинним і тваринним світом, яка впливає на довкілля загалом. Питання збереження цілинних степів не менш важливе, ніж, скажімо, збереження лісів.
А взагалі, в журналі, як завжди, багато різноманітних цікавинок. Гортайте!

Відгуки
Відгуків немає, поки що.