Книгарня

У природи немає поганої пого­ди. Як і пори року. На цю тему вже багато написано і промовлено.
І хоч у сфері туризму іс­нує чітке поняття «сезону», справжні мандрівники ніколи на це не зважають. Ба більше – намагаються відвідувати визначні місця саме в міжсезоння. Логіка зрозу­міла: милуватися природою чи архітектурою або ж просто відпочивати посеред натовпу людей не так приємно. Тим більше тепер, коли додався фактор епідемії.
А ще варто брати приклад із норвезьких звичаїв, де круглорічний активний відпочинок на свіжому повітрі та гармонійне співжиття з природою – це не тільки національна філософія, а й державна програма.

Вам більше подобається по­дорожувати з компанією чи на­ одинці? Мені, певно, перший варіант, але все одно часто я вирушаю у мандрівку сам. Так  простіше виконати все запла­новане, та й не кожному спо­добається мій формат мандрів.
Герой нашого номеру, ман­дрівник Руслан Верін перетинає континенти і часто на своєму велоси­педі їде по «гострому лезу», випробовуючи людські можли­вості. Тож поки що він не ризикує брати когось за компанію. У мандри, як і в розвідку, підеш не з кожним. пропускає через себе усе побачене, не відволікаючись на партнера.

Герої другого номеру «Вічного мандрівника» досліджують Нову Зеландію, вирушають автостопом аж в Антарктиду або місяцями крутять педалі Європою. А Костянтин Симоненко вза­галі перший з українців відвідав усі країни світу, після чого стверджуємо всі люди наскільки різні, настільки й однакові у своєму сприйнятті життя.

Багаття потріскує, розриває «язиками» нічну темінь і манить своїм теплом. Навколо сидять юні студенти-географи та їх викладачі, котрі тепер видаються значно ближчими і компанійськими, аніж коли чита­ють лекції за своїми кафедрами. Розмови із практич­них перетворюються на філософські. Петрович роз­ повідає студентам про ідеал «істинного географа». «Його не потрібно запитувати, куди ти ідеш? Для чого ідеш? Він іде, бо треба йти…»