Леопольд Ященко (1928-2016) – Українець з великої літери, видатний культурний і громадський діяч, шістдесятник, музикознавець, фольклорист, композитор, засновник і багаторічний керівник етнографічного хору «Гомін», лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка.
Гуцульщина – один із небагатьох країв, якому вдалось зберегти предковічну автентичність. Карпатами вона немовби відгороджувалась від чужоземців аж до середини ХХ століття. Тому традиції й досі побутують серед народу й не втрачають своєї значимості. Ця книга есеїв присвячена духовному відродженню України крізь призму Гуцульщини. Основним автором і героєм збірки є Дмитро Пожоджук – визнаний класик національної гуцульської вишивки, заслужений майстер народної творчості України, відомий письменник і журналіст, громадсько-політичний діяч, етнограф, фольклорист, писанкар, краєзнавець.
Дмитра Степовика, який є журналістом за першою освітою й тричі доктором – мистецтвознавства, філософії та богословських наук, а також членом-кореспондентом Національної академії наук. Він визнаний чільний фахівець з іконотворчості, монументального малярства, станкової та книжкової графіки. Його нова книга – глибоко особистісний, почасти полемічний, аналіз розвитку української Маріології у контексті різноманітних впливів релігійних і мистецьких течій Сходу і Заходу.
В історичній трилогії «Герої України» автор розвінчує упереджену фальсифікацію біографій Нестора Махна, Романа Шухевича та Олексія Береста московською тоталітариною системою. У книзі також публікується автобіографічний розділ автора.
Сьогодні ми поговоримо про майбутнє. Ні-ні, не спішіть шукати таро, купляти спіритичні дошки й виготовляти руни. Для цього взагалі не треба допомога потойбічних сил. Головне — уміти аналізувати події.
Більше року триває кривава війна, розпочата росією. Україна дала несподівану для всього світу відсіч і вистояла. Попереду залишилось відвоювати території. Однак закордонні експерти не дуже спішать давати позитивні прогнози.
Періодичне видання «Пам’ятки України: Науковий альманах» засноване 2009 року як супутній науковий часопис науково-популярного ілюстрованого журналу «Пам’ятки України: Історія та культура».
Періодичне видання «Пам’ятки України: Науковий альманах» засноване 2009 року як супутній науковий часопис науково-популярного ілюстрованого журналу «Пам’ятки України: Історія та культура».
Періодичне видання «Пам’ятки України: Науковий альманах» засноване 2009 року як супутній науковий часопис науково-популярного ілюстрованого журналу «Пам’ятки України: Історія та культура».
Періодичне видання «Пам’ятки України: Науковий альманах» засноване 2009 року як супутній науковий часопис науково-популярного ілюстрованого журналу «Пам’ятки України: Історія та культура».
Війна викривляє усі сфери життя людей: міни, контрольно-пропускні пункти, барикади, огородження обмежують пересування; культура переорієнтовується на патріотичну й воєнну тематику; наплив біженців у західні області спричиняє нестачу робочих місць.
Поляки до війни — жорстокі ненависники українців, після — вірні друзі. Горе єднає, як і спільна загроза для обох держав.
Усі пам’ятають напружені перші місяці війни. Ведуться бої біля столиці, ворог активно просувається територією країни, загальна паніка, супроводжувана однаковим питанням: “Чи зможуть ЗСУ дати відсіч?”. Але коли Київщини доокупували, людству відкрились жахливі злочини російського режиму.
Часто з трибуни російської пропаганди лунає в бік українців одне й те ж звинувачення: “Фашисти! Нацисти!”. Проте за своїм політичним устроєм сусідня держава більше схожа на диктатуру Гітлера, ніж наша, хоч і з певними труднощами, демократична. У засобах масової інформації навіть віднайшлась узагальнена назва — “рашизм”.
На жаль, довготривале перебування нашої держави під чужоземним гнітом спотворило сприйняття українців власної історії. Основна причина цього — прагнення тодішніх влад знищити національну свідомість у корінних народів, насадити власне бачення світу.
Юрій ЩЕРБАК, Анатолій СЄРИКОВ. Університети України під час російсько-української війни. – Народна бібліотека 2022 №11-12 
