Теодозій Васильович Старак (1931-1999) – український дисидент, громадський діяч і дипломат. Шестидесятник, редактор підпільної газети забороненої в СРСР від 1946 року Греко-католицької Церкви «Віра Батьків».
Перший посол незалежної України у Польщі (1991).
Теодозій Старак у 1965 році був звільнений з роботи та заарештований разом із Богданом і Михайлом Горинями на хвилі арештів української інтелігенції, одночасній із показовим процесом Даніеля в Москві. Після розпаду СРСР та здобуття Україною незалежності (1991) став першим дипломатичним представником незалежної української держави в Польщі у ранзі повіреного у справах – charge d’affaires.
Він організував дипломатичне представництво від основ – значною мірою за власні кошти – звідси прізвисько літаючого амбасадора (адже він не мав навіть власного водія). Після підвищення ранги дипломатичних представництв Польща та України до рівня посольств – до квітня 1998 року перший радник Посольства України у Польщі (перший заступник посла).
У запропонованому виданні вміщено статті, промови, листи видатного українського дипломата і дисидента. У додатку – спогади сучасників, документи й матеріали.
Упорядник та автор передмови – його донька Оксана Старак-Повякель, заслужений працівник культури України.

Відгуки
Відгуків немає, поки що.