• 0 Товари - 0.00 
    • В кошику немає товарів.

Микола КОЗУРАК

Микола КОЗУРАК
Ректорат, Вчена рада Львівської національної академії мистецтв з великим смутком сповістили, що на 66 році життя відійшов у Вічність відомий вчений, художник-реконструктор історичних об’єктів, дослідник української дерев’яної церковної, оборонної та громадсько-побутової архітектури, великий ентузіаст у справі збереження національної культурної спадщини, член Товариства прихильників дослідження фортець і палаців, багатолітній співробітник Науково-дослідного сектора Львівської національної академії мистецтв Микола Козурак (1952-2018).
Він був дослідником з унікальними професійними та етично-моральними якостями, людиною великого покликання та рідкісної скромності. Його посвята справі збереження та вивчення артефактів української етнонаціональної спадщини була особливо глибокою, закоріненою в родинну традицію шанування віри і праці.
Розпочинав Микола Козурак свою діяльність ще зі студентських лав, зблизившись з визначними сподвижниками історичної науки, музейництва та мистецтвознавства Орестом Мацюком, Володимиром Вуйциком, Борисом Возницьким, Дмитром Крвавичем. Із ними, а потім і з членами колективу Науково-дослідного сектору Львівської національної академії мистецтв, він брав участь у численних наукових експедиціях, в яких обстежував пам’яткові комплекси й окремі об’єкти на теренах західних областей України.
Він мав свою особливу пристрасть – дерев’яне зодчество Закарпаття, володів унікальними документами (кресленнями, світлинами) споруд побутового призначення, які свого часу відігравали важливу роль в господарському житті краян. Це захоплення втілилося в цілому ряді публікацій (з найвідоміших – «Рукотвори Рахівщини: формотворчі особливості та проблеми збереження пам’яток народного зодчества», «Дерево, яке єднає: народні мотиви у творчості майстрів художнього дерева селищ Великого Бичкова та Вишкова»). Та й останнє в житті відрядження Миколи Козурака було саме в цей важливий етнографічний регіон української культури.
Микола Козурак жив багатьма актуальними для сучасного суспільства ідеями, зокрема щодо музеєфікації найбільш значимих комплексів пам’яток. Він був безсумнівним лідером та великим моральним авторитетом для колег Науково-дослідного сектору Львівської національної академії мистецтв, як учасник державної програми з дослідження феномену художнього дерева Закарпаття.
В пам’яті друзів і колег він залишиться найсвітлішими споминами і захопленням від професійної непересічності і високої національної гідності, властивої особистостям-аристократам.